18 (5) вересня - Неділя 14-та по П’ятдесятниці

Вiд Матея 22 1 Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах: 2 “Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля. 3 Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти. 4 Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля. 5 Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства; 6 інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали. 7 Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило. 8 Тоді він мовив своїм слугам: Обід - готовий, але запрошені були негідні. 9 Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля. 10 Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали - злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна. 11 Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж:, 12 і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав. 13 Тоді цар промовив до слуг: Зв'яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів. 14 Багато бо покликаних, але вибраних мало.”

(Голос 5): Безпочаткове з Отцем і Духом Слово, від Діви народжене на спасіння наше, прославмо, вірні, і поклонімося, бо благоволіло Воно Тілом зійти на хрест і смерть перетерпіти, і воскресити померлих славним воскресінням Своїм.

Гідне роздуму те, як біси у сонних мріях викликають і відтворюють образи в нашому умі. Подібно зазвичай буває з умом (і наяву), коли він або очима бачить, або вухами чує чи іншим якимсь чуттям сприймає щось зовні й утримує це в пам'я¬ті; пам'ять же, приводячи в дію те, що отримала через тіло, вносить образи в ум. Отож мені видається, що демони (у сновидіннях) вкладають образи в ум, пускаючи в рух пам'ять, бо ж органи чуття під час сну бездіяльні. Але знову виникає питання: як вони урухомлюють пам'ять? Може, через пристрасті? Так (якщо мати на увазі пристрасні сни), і це стає очевидним із того, що чисті й безпристрасні не переживають нічого подібного (авва Євагрій Понтійський).