26 (13) лютого - Неділя сиропусна, прощена. Згадування Адамового вигнання з раю

Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших. А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє! (Мт. 6:14-21)

(Голос 4): Коли Господні учениці від ангела почули світлу вістку про Воскресіння і прадідного осудження позбулися, апостолам, радіючи, сказали: «Знищена смерть - воскрес Христос Бог, даруючи світові велику милість.»

Так само, як ріка з багатьма заплавами покривається ряскою в тих місцях, де вода залишається стоячою, так і пристрасть до надмірности в їжі, якщо вона розлилася у твоєму серці, напоївши всі твої почуття і насадивши в тобі ліс пороків, перетворить твою душу на місцину для хижаків (свт. Василій Великий)