Консисторія Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви глибоко стурбована ухвалою другої сесії нового складу Харківської обласної ради з 3 червня 2006 р. про надання російській мові статусу реґіональної. Оскільки російська мова і досі зберігає фактично привілейоване становище в практиці повсякденної праці місцевих установ і підприємств на терені Східної України, користується цілковитою свободою функціонування в побуті, системі освіти й засобах масових комунікацій, закріплення за нею особливого статусу можна розглядати як суто політичне рішення, покликане запобігти розширенню впливу української мови й протиставити Харківську область україномовному центрові держави. Запровадження особливого статусу російської мови загрожує поверненням до ситуації повоєнних десятиріч, коли здійснювалася політика русифікації українського населення Совєтського Союзу. Для православної людини особливо болючою є різка поляризація суспільного життя, виявлена в мітинґах під час перебігу сесії обласної ради, протиставлення різних етнічних груп харків'ян, нав'язане прихильниками нового зросійщення реґіону. Симптоматично, що боротьба за розширення привілеїв російської мови відбувається водночас із спробами руйнування громад Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, коли засобами підкупу, обману, дискредитації священиків наші громади намагаються перевести до Московського Патріярхату. Це дозволяє нам припускати присутність у політичних акціях реґіонального виміру потужного впливу іноземної держави, яка нині активно використовує мовні, культурні й конфесійні впливи для збереження своєї зони політичного тиску на інші країни, особливо молоді посткомуністичні держави.

З сумом констатуємо, що сприятливі умови для антиукраїнських акцій сепаратистських політичних сил створилися значною мірою внаслідок недалекоглядної політики сучасного керівництва України, дискредитації ним ідей національного відродження. Вірні Української Автокефальної Православної Церкви неодноразово ставали жертвами волюнтаристських планів київських політичних еліт, коли втратили Патріярхію в Києві, втратили Іоано-Богословську церкву в Харкові, пережили авантюру з "об'єднанням з УПЦ-КП", опинилися в інформаційній ізоляції. Самогубчий характер руйнування фундаментальних національних інституцій, першою з яких є Церква, мав би стати нині очевидним.

"Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!" (Вих. 20:12) - промовляв Господь на Синайській горі, навчаючи нас відповідально й бережно ставитися до наших традицій, до спадщини минулого, до мови й культури свого народу. Ця заповідь була відкинута депутатами Харківської обласної ради 3 червня, що й визначає оцінку їхньої ухвали віруючою людиною. Ми закликаємо клир і мирян до молитви за напучення й покаяння всіх, хто вільно чи невільно став співучасником руйнівної політичної акції харківських депутатів. Молімося за мир і злагоду на Слобожанщини та дбаймо про захист нашої духовної спадщини від засліплених своїми політичними амбіціями сепаратистів з провінційним мисленням містечкових парторгів.