UKRAINIAN AUTOCEPHALOUS ORTHODOX CHURCH

Вже перша апостольська громада дає православній парафії взірець молитовного чування: "Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його" (Діян. 1:14). Ті, хто, натхненний чудом П'ятдесятниці, приєднався до громади й прийняв хрещення, "перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах" (Діян. 2:42). Апостол Яків навчав: "Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми!" (Яків 5:13). Апостол же Павло, звертаючись до ефеської громади, закликав її: "Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом, а для того пильнуйте з повною витривалістю та молитвою за всіх святих" (Ефес. 6:18).

Це визначає фундаментальне значення спільної молитви в житті православної громади та роль парафії в поширенні в світі мистецтва молитви.

Вдячною ситуацією для допомоги парафіянам в оволодінні мистецтвом молитви є духовне керівництво священика (сповідь, пастирська бесіда, навчальне заняття тощо). Духівник повинен з'ясувати, наскільки інтенсивним і реґулярним є молитовне життя мирянина, якими видами молитви він послугується в повсякденному побуті. Виходячи з цього, духівник спрямовує парафіянина на дальший духовний пошук, наголошує на необхідності освячувати молитвою кожен крок у житті й не забувати дякувати Богові за одержані благодіяння.

Молитва вранці й увечері, перед їжею й після трапези, перед початком праці й по її закінченні тлумачиться як необхідний мінімум духовного життя.

Спільна молитва є однією з підвалин християнської родини. Криза родини починається зі зникнення з побуту спільного відвідання храму та цвинтаря, спільної молитви та трапези. Тому повернення до родинного побуту молитовного єднання в розмові з Богом є важливим напрямком духовної віднови сім'ї. При цьому треба пам'ятати, що "чоловік … невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові" (1 Кор. 7:14).

Освячений Єпархіяльний Собор ухвалює:

1. Пам'ятаючи про визначальну роль Святої Літургії в формуванні мистецтва молитви, дбати про свідому участь парафіян у євхаристійному богослужінні, знайомство з уставом і текстом Літургії.

2. Дати взірець молитви й формувати атмосферу молитви в парафії - одна з головних місій священика. Вона передбачає досконалість його власнї молитовної практики, насиченість і багатство духовного життя. Консисторії пропонується розширити вимір духовних зустрічей священнослужителів і повернутися до практики триденних зустрічей під час Великого посту, можливо, поза Харковом.

3. Настоятелям через парафіяльні школи, працю з хором і причетом, індивідуальні бесіди зміцнювати актив громади в духовному зростанні, даючи приклад особистої молитви, навчаючи будувати приватне молитовне правило, використовувати різні види молитви.

4. Рекомендувати настоятелям проводити кількаденні духовні бесіди в громадах під час кожного з постів.

5. Єпархіяльному видавництву підготувати перевидання молитовника "З вірою і любов'ю", розширити публікацію матеріялів про східну духовність, храмове богослужіння й духовне життя християнина.

6. Заохочувати утворення при парафіяльних громадах і братствах середовищ для спільної молитви.

7. Поширювати практику читання Псалтиря, молитви Ісусової та богородичного правила.