Колеґія Патріярха Мстислава

	Зі Статуту
	Концепція
	Історія
	Викладачі
	Програма підготовки студентів
	Про квалiфiкацiю бакалавра богослов'я
	Програма вступних іспитів
	ПАМ'ЯТКА АБІТУРІЄНТА

Зі Статуту

1.1. Колеґія Патріярха Мстислава (Далі - Колеґія) є вищим духовним навчальним закладом для підготовки священнослужителів, богословів, церковнослужителів і церковних працівників УАПЦ.

1.2. Колеґія перебуває під канонічним управлінням правлячого  архиєрея Харківсько-Полтавської  єпархії.

2.1. Колеґія є незалежною самоврядною релігійною організацією.

2.2. Колеґія є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імени набувати майнові та особисті немайнові права й нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

3.1.  Колеґія здійснює навчання й виховання священнослужителів,  церковнослужителів,  богословів, церковних   працівників   відповідно   до   традицій Православної Церкви та сучасної педагогічної методики за планами й програмами, затвердженими Вченою Радою та схваленими Ректором Колеґії.

3.3. Для забезпечення навчального процесу Колеґія здійснює видання навчальних посібників і підручників, курсів лекцій, інших навчально-методичних матеріялів. З цією метою Колеґія засновує необхідні видавничі й поліграфічні підприємства, студії відео- та звукозапису, котрі можуть мати власні статути.

3.4. Колеґія провадить науково-дослідну працю в галузі богослов’я, утворюючи з цією метою кафедри, науково-дослідні центри, групи та інститути. Наслідки науково-дослідної праці Колеґії оприлюднюються на наукових конференціях, семінарах і симпозіумах, у друкованих виданнях Колеґії.

3.5. За рішенням Вченої Ради Колеґії з благословення правлячого  архиєрея  Харківсько-Полтавської  єпархії УАПЦ публікуються періодичні видання й збірники наукових праць Колеґії, організуються наукові конференції, семінари, симпозіуми міжнародного, національного та реґіонального масштабу.

3.6. При Колеґії здійснюється реґулярне навчання священнослужителів УАПЦ за спеціяльними програмами.

3.7. Колеґія підтримує наукові й науконо-педагогічні зв’язки з іншими духовними й світськими навчальними та науково-дослідними закладами, використовуючи форми обміну досвідом, узгодження програм і проектів, організації спільних заходів.

3.8. При Колеґії можуть створюватися науково-богословські, доброчинні, катехитичні та інші товариства, клуби, об’єднання для поширення богословських знань, сприяння Колеґії, налагодження міжконфесійного діалогу, котрі діють на підставі власних статутів.

 

Концепція

Колеґія Патріярха Мстислава створена для підготовки священиків та катехитів (викладачів релігії), здатних до місійної праці на посткомуністичному просторі Східної України. Умови їхньої підготовки враховують ситуацію економічної кризи та брак коштів для швидкого налагодження стаціонарної вищої духовної школи, брак у Харківсько-Полтавській єпархії богословів з вищою освітою, необхідність запрошувати викладачів з інших вищих духовних шкіл.

Перевага при вступі надається священикам, людям з вищою світською освітою, мирянам Харківсько-Полтавської єпархії, які розуміють своєрідність церковно-суспільної ситуації на сході, люблять і цінують місцеву культуру.

Східна України в XX ст. стала найбільшим промисловим центром СССР, зазнала потужної урбанізації, масової міґрації населення. Це спричинило втрату реґіональної традиції, витіснення української мови, але надало динамізму темпові життя, піднесло загальний освітній рівень,  наситило  міста науково-технічною інтеліґенцією, студентством. Після падіння СССР і проголошення державної незалежности України ліві політики скористалися з економічної кризи та руйнування системи соціяльних пільг, щоб поширити вплив на постраждалі верстви населення. Разом з тим Східна Україна опанувала механізми ринкової економіки й дала найпотужніші в державі бізнесові структури, тісно пов’язані з російським, єврейським та закавказьким капіталом.

У реґіоні культура великою мірою секуляризована. Майже половина населення не визнає жодної релігії. Падіння системи державного атеїзму відкрило простір для поширення сект і релігій. Значна частина освіченої молоді й людей середнього віку приймають вчення свідків Єгови, протестантських  і харизматичних сект, неорелігій. Поширений неґативний стереотип Православної Церкви   як   замкненої, консервативної, розрахованої на малоосвічених і безініціятивних людей, що нездатні на самостійне усвідомлення Слова Божого. Авторитет духівництва низький або й зовсім відсутній.   Православ’я   цілком   ототожнюється   з Московським Патріярхатом.

Східній Україні необхідні місіонери, здатні проповідувати мовою сучасної людини, враховувати ментальність і культуру різних суспільних верств реґіону, бути переконливими й щирими в стосунках з людьми. Істотним є показ православної духовности в її багатстві й динаміці розвитку, подолання стереотипів у її звуженому сприйнятті.

 

Історія

23 серпня 1993 р. - єпархіяльні збори Харківсько-Полтавської єпархії ухвалили відкрити в Харкові філію Львівської духовної семінарії Української Автокефальної Православної Церкви.       

27 жовтня 1993 р. - рішення про відкриття Харківської філії Львівської духовної семінарії ухвалила педагогічна рада Львівської духовної семінарії УАПЦ.

8 листопада 1993 р. - з благословення Святішого Патріярха Димитрія почалися заняття на першому курсі Харківської філії Львівської духовної семінарії.

16 квітня 1994 р. - єпархіяльні збори Харківсько-Полтавської єпархії ухвалили перетворити філію Львівської духовної семінарії на окрему заочну духовну школу - Колеґію Патріярха Мстислава.

Квітень 1994 р. - архиєпископ Петро Петрусь заборонив дальші контакти викладачів Львівської духовної семінарії УАПЦ з Колеґією Патріярха Мстислава.

Серпень 1994 р. - проведено перший набір на катехитичний  факультет  Колеґії  Патріярха Мстислава.

Листопад 1995 р. - починається співробітництво Колеґії Патріярха Мстислава з Львівською богословською академією УГКЦ.

Листопад 1996 р. - відновлюється співробітництво з Львівською духовною семінарією УАПЦ.

24 червня 1997 р. - статут Колеґії Патріярха Мстислава зареєстровано Державним комітетом України в справах релігій.

1997 р. - видано перші курси лекцій викладачів Колеґії Патріярха Мстислава.

10 листопада 1998 р. - відбувся захист дипломних робіт першими  випускниками  Колеґії  Патріярха Мстислава.

2001 – видано перший підручник викладачів Колеґії.

25 червня 2004 р. – проведено першу наукову конференцію викладачів Колеґії.

 

Викладачі

Ректор: архиєпископ Ігор Ісіченко, канд. філолог. наук, доцент Харківського національного університету. Викладає загальну церковну історію, історію Христової Церкви в Україні.

Інспектор - прот. Сергій Підтягин, настоятель парафії Всіх святих землі Української м.Красний Луч Луганської обл. Викладає основне і порівняльне богослов’я.

Методист - п. Тетяна Трофименко, канд. філолог. наук. Викладає українську мову.

Святе Письмо: митр. прот. Мирон Бендик, ректор Дрогобицького катехитичного інституту.

Літургіка:  прот. Віталій Зубак, настоятель Свято-Дмитрівської парафії м.Харкова.

Церковний устав: о.Володимир Генсьор, настоятель Свято-Онуфріївської парафії (Львівська єпархія).

Катехизис, догматичне богослов’я: о. Володимир Червонников, настоятель Преображенської парафїі м.Канева.

Моральне богослов’я, патрологія: митр. прот. Василь Саган, декан Золочівського деканату (Львівська єпархія).

Канонічне право: о. Олег Козуб, настоятель Свято-Миколаївської парафії с.Циркуни.

Гомілетика, аскетика: о.Йосафат Воротняк, редактор журналу «Місіонар» (УГКЦ).

Церковний спів: п.Василь Салевич, реґент Свято- Дмитрівської парафії м.Харкова.

Церковнослов’янська мова - проф. Петро Редін, професор Харківського педагогічного університету, п. Галина Сапожникова, пошукач Харківського національного університету.

Сакральне мистецтво – о. Ігор Литвин, настоятель Свято-Юріївської парафії м.Полтави.

Класичні мови – п. Антон Гужва, викладач Української народної академії (м.Харків).

Філософія: викладач-емерит Володимир Бойчук, (Франція), о. Олег Кучер, священик Іоано-Богословської парафії м.Харкова.

Психологія - канд. мед. наук Галина Мисько, завідувач єпархіяльною амбулаторією; п. Олександр Польшин.

Риторика – канд. філолог. наук Олена Матушек, доцент Харківського національного університету.

Суспільні зв’язки та журналістика – п. Владислав Проненко, кореспондент радіо “Німецька хвиля”.

Українська і світова культура – п. Ніна Немировська, викладач Харківського танкового інституту.

Модестика – п. Світлана Олешко, режисер театру “Арабески”.

 

Програма підготовки студентів

Навчання провадиться в заочній формі і триває 5 років. Лекції читаються тричі на рік по два тижні: в осінню (друга декада листопада), зимову (останній тиждень січня – перший тиждень лютого), літню (останній тиждень червня – перший тиждень липня) сесії. Іспити складаються в літню сесію. Передбачається відкрити стаціонарне навчання після того, як буде знайдено базу для фінансування вищої школи, підготовано належну кількість місцевих богословів з вищою освітою, в т.ч. маґістрів і докторів богослов’я.

Щодня навчання починається зі Святої Літургії, котра правиться о 8.00. Літургію відправляють по черзі викладачі та студенти в священичому сані, а в неділі та свята вона правиться соборно всіма священиками, що навчаються та навчають у Колеґії. Після цього йде дві лекції, обід і ще дві лекції. Тривалість лекції - 1 год. 20 хв. День закінчується відправою вечірні о 17.00.

1 курс: Вступ до Святого Письма. Вступ до літургіки. Катехизис. Загальна церковна історія. Церковний спів. Стародавня філософія. Церковнослов’янська мова. Українська мова. Українська і світова культура.

2 курс: Святе Письмо Старого Завіту. Церковний устав. Загальна церковна історія. Аскетика. Церковний спів. Модерна філософія. Психологія. Церковнослов’янська мова. Українська  мова.

3 курс: Святе Письмо Нового Завіту. Богослов’я Святої Літургії. Догматичне богослов’я. Моральне богослов’я. Основне богослов’я (апологетика). Історія Церкви в Україні. Антропологія. Психологія катехитичної праці. Латинська мова. Українська мова. Церковний спів.

4 курс: Святе Письмо Нового Завіту. Літургіка (добове і річне коло).  Типікон святих таїнств. Патрологія.  Догматичне богослов’я. Канонічне право. Моральне  богослов’я. Порівняльне богослов’я. Історія Церкви в Україні. Психологія пастирської праці. Риторика. Сакральне мистецтво. Грецька мова. Суспільні зв’язки і журналістика.

5 курс присвячений спеціялізації. Читаються спецкурси. Пишеться дипломна робота.

В програмі більшости богословських дисциплін передбачене написання рефератів і контрольних робіт. Між сесіями студенти Колеґії перебувають під душпастирською опікою парафіяльних священиків, працюють у парафіяльних спільнотах.